Все йде, все минає- і краю немає,Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге звязало, навіки завяло...
І листя пожовкло вітри рознесли.
А сонечко встане, як перше вставало,
А зорі червоні, як перше плили,
Попливуть і потим, і ти, білолтций,
По синьому небу вийдеш погуляють,
Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
І в море безкрає, і будеш сіять.
Як над Вавилоном, над його садами
І над тим, що буде з нашими синами.
Ти вічний без краю!..
Комментариев нет:
Отправить комментарий