Цуцик

Раз на вікні у панському будинку
Патлатий Цуцик спочивав;
То ляже на бочок, то догори на спину,
Або на лапки морду клав.
Якраз проти вікна, звичайно під парканом,
Дворний пес Бровко лежав
І думав:"Бач, яким він паном,
Ледачий Цуцик, став".
"Промовив той,- аж злякався....
Ну, як же ти там поживаєш?"
"Нащо питать! Либонь не знаєш
Собачого життя мого?-
Сказав Бровко.- Далеко до твого...
Живу собі, бо треба жити;
Двір стережу і день, і ніч;
Не так, як ти, панич;
Хлисний помий, коли дадуть;
А якне влад загавкаєш на пана,
То щей під боки натовчуть.
Жаль!- каще цуцик,- що ж робити!
Буває всяк.

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори-
Все покину і полину
До самого Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражую злою кровю
Волю окропіте.
І мене в семї великій,
В семї вольній, новій,
Не забутьте помянути
Незлим тихим словом.

Рибалка

Вода шумить!.. вода гуляє!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і промовля:
"Ловіться, рибочки, великі і маленькі!"
Що рибка смик - то серце тьох!
Чи тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. не зна він - а сумує!
Сумує він,- аж реве,
Аж ось гуде,- і хвиля утіхає!..
Аж - гульк!.. з води дівчинонька пливе.
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й могра, вона й співа:
"Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щукі, ні лина!..
На що ти нівечиш мій рід і плід любенький?