Вовк та ягня

На світі вже давно ведеться,

Що нижчий перед вищим гнеться,

А більший меншого кусає та ще б"є,

Затим що сила є....

Примір не довго б показати,

Та-цур йому! Нащо чіпать...

А щоб вкінці як-небуть поховать,
Я хочу вірша розказать.

У літку, саме серед дня,

Пустуючи, дурне ягня

Само забилося до річки-

Напитися водички.

Ну ось глядить неначе вовк,

Чи він чи ні.

А вовк, неначе комісар, кричить

"Нащо це ти, собачий сину,

Тут каламутиш беріг мій
Та квапиш ніс поганий свій

У чистою водицю?

Та я тобі за шкоду цю,

Крилаті фрази скажу.